Аналіз підсумків пленарної роботи Верховної Ради України восьмого скликання

Розглянемо підсумки роботи Верховної Ради протягом першої-шостої сесій в табличному вигляді з відповідями та коментарями.

Підсумки пленарної роботи

( таблиця 1)

Номер сесії

Відбулося пленарних засідань

Розглянуто питань

Прийнято законів

Прийнято постанов та інших актів

Направлено депутатських запитів

Проведено парламентських слухань

Проведено годин запитань до Уряду

Проголосовано

вперше

У тому числі

Закони в новій редакції

Внесено змін

Ратифіковано угод

1

17

162

35

6

29

-

96

102

-

2

2

69

981

226

28

161

37

296

2452

6

12

3

54

470

137

18

93

24

176

1610

4

8

4

69

518

106

7

79

22

394

2712

9

10

5

54

444

105

12

77

16

243

2048

7

9

6

64

478

120

14

81

25

186

2710

3

10

Разом

327

3053

729

85

520

124

1391

11634

29

51

 

Наведена таблиця свідчить про певним чином  однакову завантаженість Верховної Ради протягом п'яти з шести сесій 8-го скликання. Дещо вирізняються результати роботи парламенту під час другої сесії, що пояснюється певною необхідністю ухвалення установчих рішень на початку скликання. Наступні 4 сесії мають схожі показники щодо всіх видів робіт. Вище вказано, що кількість законів у новій редакції суттєво відрізняється (від шести до десяти разів) від кількості прийнятих законопроектів про внесення змін до існуючих законів, що є усталеною практикою роботи парламенту попередніх скликань.

Вищезазначене свідчить про необхідність ухвалення ряду законопроектів про внесення змін до законів тематичними блоками.

Довідка про розгляд проектів актів Верховної Ради України з початку 8-го скликання  ( комітетами, визначеними головними з їх опрацювання)

(Таблиця 2)

 

Всього розлянуто

З них

Прийнято в цілому

Прийнято в 1-2 читанні

Враховано та на доопрацювання

Відхилено та знято з розгляду

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин

148

22

6

14

106

Комітет з питань бюджету

338

72

5

21

240

Комітет з питань економічної політики

156

26

3

26

101

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

233

65

15

14

139

Комітет з питань національної безпеки і оборони

182

60

2

34

86

Комітет з питань податкової та митної політики

185

63

20

18

184

Комітет з питань правової політики та правосуддя

218

21

5

40

152

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення

161

38

4

5

114

В цій таблиці наведені результати роботи комітетів, якими було розглянуто найбільшу кількість актів Верховної Ради України. Це пояснюється необхідністю внесення цими комітетами змін до кодексів законів (податкового, митного), прийняттям постанови про проведення місцевих виборів (до органів місцевого самоврядування) та питаннями стосовно обрання суддів на початку роботи Верховної Ради 8 скликання.

Разом з тим треба зазначити, що протягом скликання ряд комітетів розглянули значно меншу кількість проектів законів. Комітет з питань інформатизації та зв’язку – 25, з питань культури і духовності – 35, науки і освіти – 67, свободи слова – 46, питань сім’ї і молодіжної політики – 51. Це вказує на необхідність об’єднання декількох комітетів, що займаються гуманітарною політикою, в один для продуктивної роботи парламенту наступних скликань, що забезпечить комплексний розгляд питань цієї сфери регулювання та підвищить ефективність роботи над документами за рахунок об’єднання апаратів зазначених комітетів. Така пропозиція передбачена 17 пунктом Дорожньої Карти Реформ, змістом якого є скорочення кількості комітетів, які мають  чітко співвідноситись зі сферами відповідальності міністерств.

Дані про розгляд Верховною Радою України проектів законів (за суб’єктами права законодавчої ініціативи) з початку восьмого скликання  (1-а – 6-а сесії)

(таблиця 3)

Суб’єкт права законодавчої ініціативи

Всього розлянуто

З них

Прийнято в цілому

Прийнято в 1-2 читанні

Враховано та на доопрацюванні

Відхилено  та знято з розгляду

Президент України

113

99

5

3

6

У відсотках до загальної кількості

87,6 %

5,3 %

 

Народні депутати

України

2291

391

90

289

1521

У відсотках до загальної кількості

17,1%

66,4 %

Кабінет Міністрів України

590

241

21

46

282

У відсотках до загальної кількості

40,1 %

47,8 %

Разом

2994

731

116

338

1809

У відсотках до загальної кількості

24,4 %

60,4 %

Наведена таблиця вказує на необхідність внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», які будуть спрямовані на зменшення законодавчого цунамі у Верховній Раді. Як бачимо, проекти законів, подані Президентом України, мають досить високі відсоткові показники їх прийняття в цілому (біля 90%), в той час як для актів, ініційованих народними депутатами цей показник становить 17%, для Уряду – 40%.

Це пояснюється тим, що Президент України переважно направляє до Верховної Ради цілісні законопроекти, які до того ж є добре опрацьованими. Частка поданих ним законопроектів стосовно внесення змін до чинних законів є доволі низькою. Все це визначає такий високий ККД приймання актів, ініційованих Главою держави. В той же час законопроекти, що запропоновані народними депутатами, здебільшого стосуються внесення змін до чинних законів, і не є проектами цілісних законодавчих актів. Дана ситуація пояснюється тим, що народні депутати стають відвертими лобістами галузей, територій та інколи окремих фірм та підприємств.

Дана проблема свідчить про необхідність змін даного напрямку законодавчої практики, яких можна досягнути двома шляхами:

  • По перше, такій ідеї слугувала би та система, яка пропонується Комісією Пета Кокса, а саме пропозиція про необхідність обмеження кількості актів, де суб’єктами законодавчої ініціативи виступають народні депутати сталою цифрою – наприклад 20. Тоді зала буде зацікавлена в щонайшвидшому опрацюванні цих законопроектів з тим, щоб це дало можливість перейти до розгляду наступних законодавчих пропозицій депутатського корпусу.
  • Можна також застосувати схему, за якої народний депутат після реєстрації законопроекту, до того, як його «розпише» Голова Верховної Ради, повинен подати до сектору реєстрації лист-підтвердження, при цьому загальна кількість народних депутатів, які зголошуються підтримати законодавчу пропозицію цього депутата, повинна бути не меншою, ніж чисельність народних обранців найменшої депутатської фракції.

Вважаємо за доцільне існування вимоги, щоби законопроекти, які не стосуються внесення змін до діючих законів.  -підтримувалися щонайменше двома фракціями.

Дані про кількість прийнятих законів, які підписано або повернуто з пропозиціями (вето) Президента України, та результати їх повторного розгляду  в парламентi VIII-го  скликання

(Таблиця 4)

 

Перехідні з минулого скликання

І сесія

ІІ сесія

ІІІ сесія

IV сесія

V сесія

VI сесія

Разом

Всього законів у кінцевій редакції, які направлялися на підпис Президенту України

2

36

224

137

105

103

125

730

Підписано і оприлюднено Президентом України

2

34

217

134

99

97

104

685

З них після повторного розгляду Верховною Радою України

2

1

2

4

4

-

5

16

Готується або очікує на підпис Президента України

 

 

 

 

 

2

19

21

Повернуто на повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України

2

2

7

3

6

4

2

24

Всього законів, які поверталися з вето Президента України

4

2

11

7

11

7

3

45

Дана таблиця вказує на те, що в загальному плані можна визнати таке: якість прийнятих законопроектів є доволі високою. Так кількість законопроектів, прийнятих після повторного розгляду Верховною Радою України з пропозиціями (вето) Президента України складає всього 16 з 685, підписаних Президентом. Цей показник становить лише 2,3%. Всього ж Президентом було повернуто на повторний розгляд 45 законопроектів, що є також доволі невисоким показником – 6,2 %.

Тому можна сказати, що діюча в чинному Регламенті Верховної Ради процедура відкладального вето Президента витримала перевірку часом і свідчить про спільність  кіл інтересів Президента та законодавчого органу, яка набула системного характеру.

Довідка про розгляд Верховною Радою України проектів законів з початку скликання (за фракційним представництвом народних депутатів- ініціаторів внесення)

(таблиця 5)

 

Фракції/ депутатські групи

Всього розлянуто

З них

Довідково

Прийнято в цілому

Прийнято в 1-2 читанні

Враховано та на доопрацюванні

Відхилено  та знято з розгляду

Всього зареєстровано проектів

1

Фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА»

675

134

35

88

418

1327

На одного народного депутата

(всього 138 народних депутатів)

4,89

0,97

3,03

2

Фракція Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ»

338

78

15

36

209

682

На одного народного депутата фракції (всього 81 народний депутат)

4,17

0,96

2,58

3

Фракція Політичної партії «Опозиційний блок» у Верховній Раді України восьмого скликання

180

6

2

27

145

436

На одного народного депутата фракції

(всього 43 народних депутатів)

4,19

0,14

3,37

4

Фракція Політичної партії «Об'єднання «САМОПОМІЧ»

111

 

18

 

5

25

63

 

221

На одного народного депутата фракції

(всього 26 народних депутатів)

4,87

0,69

2,42

5

Фракція Радикальної партії Олега Ляшка

131

39

8

12

72

274

На одного народного депутата фракції (всього 20 народних депутатів)

6,55

1,95

З,6

6

Фракція політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України

150

26

8

15

101

289

На одного народного депутата фракції (всього 20 народних депутатів)

7,5

1,3

5,05

7

Група «Воля народу»

55

3

 

10

42

148

На одного народного депутата (всього 17 народних депутатів)

3,24

0,43

2,47

8

Група «Партія «Відродження»

125

6

1

16

102

250

На одного народного депутата

(всього 20 народних депутатів)

4.84

0,23

3,92

9

Народні депутати, які не входять до складу фракцій і груп

365

31

11

56

267

884

На одного народного депутата

(всього 51 народний депутат)

7,16

0,61

5,23

10

Народні депутати, які склали повноваження достроково

125

29

5

4

87

134

11

Всього внесено проектів

2255

370

90

289

1506

4645

На одного народного депутата

5,34

0.69

3,57

12

Перехідні з минулого скликання

36

21

 

 

15

44

13

Разом

 

2291

 

391

 

90

289

1521

 

4689

На одного народного депутата

5,43

0,93

5,6

Нами віднесено найбільш визначальні результати в абсолютному вимірі до відповідного показника на одного народного депутата-члена фракцій, груп та депутатів, які не входять до складу фракцій і груп, що дає можливість краще співвідносити продуктивність роботи фракцій/груп парламенту, а також позафракційних депутатів. Як бачимо, найвищі показники мають фракції партій ВО «Батьківщина» та «Радикальної Партії О. Ляшка». Високий коефіцієнт «Батьківщини» пояснюється зокрема членством у її фракції значної частини народних обранців, які були парламентарями минулих скликань (60%), при наявних 40% таких депутатів у парламенті від загальної кількості народних обранців. Високі показники законодавчої ініціативи членів фракції Радикальної Партії О. Ляшка зумовлені поставленою ними метою підвищення рейтингу цієї політичної сили шляхом демонстрування її активності в парламенті. Проте варто акцентувати увагу на тому, що їхні результати були  високими насамперед завдяки тому, що першу половину свого перебування у Верховній Раді 8-го  скликання ці фракції входили до  парламентської більшості, але після виходу з коаліції їхні показники суттєво зменшились. Така ситуація свідчить про те, що представники опозиції мають суттєво менше можливостей для лобіювання своїх законодавчих ініціатив.

Вищезазначене підтверджує думку про необхідність прийняття відповідних змін до Закону «Про Регламент Верховної Ради України», які дозволять опозиції бути репрезентантом інтересів свого електорату. Але, якщо відповідні положення, які унормовували права і повноваження опозиції у Верховній Раді ще були в цьому документі до Революції Гідності, то на даний момент вони не враховані у законопроекті №5522, змістом якого було приведення Регламенту у відповідність до чинної Конституції. Це зокрема і слугувало однією з головних причин того, що цей проект закону не знайшов підтримки в залі щодо його включення у порядок денний.

Цей недолік вірогідно зумовить негативний висновок Венеціанської комісії щодо вищезазначеного законопроекту, який невідомо з яких причин було нещодавно подано керівництвом Верховної Ради.

Перелік Законів

Прийнятих і введених в дію в новій або оновленій редакції

За час роботи шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (хронологічно)

Станом на 13.07.2017

(таблиця 6)

Дата

Назва законодавчого акту та номер реєстрації

07.02.2017

Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж (2834 –VIII)

07.02.2017

Про антидопінговий контроль у спорті (1835- VIII)

16.03.2017

Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних (1951- VIII)

23.03.2017

Про Український культурний фонд (2976 - VIII)

23.03.2017

Про державну підтримку кінематографії в Україні (1977 - VIII)

13.04.2017

Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків (1985 - VIII)

13.04.2017

Про ринок енергії (2019 - VIII)

18.05.2017

Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств (2021 - VIII)

23.05.2017

Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, продукти тваринного походження, здоровя, благополуччя тварин (2014 - VIII) (набирає чинності через 9 міс. З дня опублікування)

23.05.2017

Про оцінку впливу на довкілля (2059 - VIII) (вводиться в дію через 6 міс. З дня опублікування)

Всього законів - 11

Нами наведено дані щодо 6 сесії 8 скликання Верховної Ради України. Треба зауважити, що з 9 серпня набуває чинності Закон України «Про Конституційний Суд», прийнятий на даній сесії. Це також стосується Закону «Про внесення змін до державного бюджету на 2017 рік». Тим не менше, варто відзначити уставлену практику опрацювання Радою не найкращим чином напрацьованих законопроектів, що здебільшого стосуються менш нагальних та важливих для країни тем. Така ситуація призводить до ухвалення великої кількості законів, присвячених усуненню прогалин та колізій законодавства.

Законопроекти, що стосуються реформування роботи Верховної Ради, змістом яких є створення умов для кращої підготовки законодавчих пропозицій, поліпшення процедур прийняття їх у парламенті на всіх стадіях законодавчого процесу: від реєстрації і до оприлюднення та опублікування прийнятих актів Верховною Радою, покликані усунути недоліки в роботі парламенту. Варто зазначити, що в портфелі Регламентного комітету наявні якісні проекти законів, які могли б суттєво поліпшили роботу Верховної Ради, але динаміка запровадження таких ініціатив є доволі низькою, про що свідчить факт, що з початку роботи даного скликання з 14 законів, якими було внесено зміни до Регламенту,  лише 2 (з доволі незначних за сутністю прийнятих змін) слугували саме підвищенню ефективності законодавчої процедури в контексті проходження законів через парламент. Розкриємо зміст зазначених нормативно-правових актів: один з них присвячений визначенню мінімальної кількості народних депутатів у фракції, а другий унормовує порядок розгляду попередньо схвалених законопроектів в частині внесення змін до Конституції.

Здатність цього складу парламенту до дієвого реформування його роботи знаходиться на досить низькому рівні, про що свідчить факт не обрання 6 голів комітетів на заміну попередніх, і голови спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. А це 7 з 29, тобто 24 % відсотки від загальної кількості голів. Більше того, з початку скликання немає голови комітету, який опікується за предметом відання питаннями Регламенту.

Альона Гурківська

Володимир Крижанівський

USAID RADA Program