Аналіз проведення «Години запитань до Уряду» від 07.04.2017

В рамках системи стримувань і противаг, що функціонує в України, механізм «години питань до Уряду» є однією із форм парламентського контролю Кабінету Міністрів України. Організацію проведення «години запитань до Уряду» визначено 229 та 230 статтями Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

Відповідно до цих норм, вищезазначена процедура відбувається наступним чином:

  1. Депутатська фракція може заздалегідь письмово повідомити членів Кабінету Міністрів України про запитання, які їм буде поставлено. Письмові запитання від депутатських фракцій (депутатських груп) подаються до Апарату Верховної Ради.

Важливим моментом цієї норми є те, що фракції можуть задавати свої питання як письмово, так і усно

  1. Апарат Верховної Ради надсилає до Кабінету Міністрів України подані депутатськими фракціями (депутатськими групами) письмові запитання членам Кабінету Міністрів України.
  2. Перед проведенням «години запитань до Уряду» головуючий на пленарному засіданні повідомляє про відсутніх на пленарному засіданні Верховної Ради членів Кабінету Міністрів України та причини їх відсутності.
  3. «Година запитань до Уряду» розпочинається з усних чи письмових запитань до членів Кабінету Міністрів України від представників депутатських фракцій (депутатських груп).
  4. Запитання до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій (депутатських груп) та відповіді на них - до 30 хвилин;
  5. Запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України та відповіді на них - до 30 хвилин.

 

7 квітня 2017 у Верховній Раді України було проведено «годину запитань до Уряду» з доволі істотними порушенням процедури, а саме:

1. Голова ВРУ (або хтось із його заступників, хто вів у понеділок перед цим засідання Погоджувальної Ради), спираючись на норму пункту 2 частини чотирнадцятої статті 73 Регламенту, повинен був забезпечити розгляд та ухвалення тижневого порядку денного пленарних засідань. Зокрема, мало бути вирішено питання щодо визначення теми «години запитань до уряду, чого не було зроблено.

2. Головуючий на ранковому засіданні не повідомив про відсутніх членів КМУ;

3. Головуючим не було встановлено регламент часу на виголошення запитань і на виголошення відповідей.

4. «Годину запитань до Уряду» було розпочато з виступів міністра закордонних справ України П. Клімкіна, а також голови Державної міграційної служби України М. Соколюка, що суперечить нормі частини 2 статті 230 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», а саме, що «Година запитань до Уряду» розпочинається з усних чи письмових запитань до членів Кабінету Міністрів України від представників депутатських фракцій (депутатських груп);

5. Такий підхід головуючого призвів до того, що «Година запитань до уряду» хоча велася у жвавій та робочій обстановці, але мала несистемний і дещо хаотичний характер. 

6. Більше того, головуючий після виступів високопосадовців від уряду наполягав і таки домігся того, що далі задавалися питання «не від фракцій, а від народних депутатів, і тому слово будуть мати ті, хто записались». Це, по-перше, суперечить Регламенту ВР України, а саме нормі, якою встановлено, що запитання від народних депутатів повинні задаватися у другій тридцятихвилинці «години запитань», а не спочатку. По-друге, головуючий міг вдатися до застосування процедури ad hoc – разової зміни процедури ведення засідання, що вимагає проведення голосування. По-третє, завданням головуючого є забезпечення рівних прав усіх фракцій на можливість задати запитання під час Години, проте це не було реалізовано.

Проведення «Години питань до Уряду» передбачає рівноцінний діалог двох владних гілок, але основна увага була сконцентрована на доповідях представників виконавчої влади задля публічного демонстрування їх роботи. Проте цей захід має виступати як дієвий та ефективний інструмент здійснення парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади.

 

Альона Гурківська

Володимир Крижанівський