ЕЛЕКТРОННЕ ВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ЩО ЗРОБЛЕНО ТА ПОДАЛЬШІ КРОКИ. Координаційна зустріч представників проектів міжнародної технічної допомоги (IPTAC)

Координаційна зустріч представників проектів міжнародної технічної допомоги (IPTAC) була присвячена різноманітним аспектам реалізації електронного врядування в Україні на національному й місцевому рівнях.
Доповідачі – голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко та головний консультант Головного департаменту з питань впровадження реформ Адміністрації Президента України Євген Килимник – розповіли про те, що вже було зроблено, і якими будуть наступні кроки в розробці, інституціоналізації та впровадженні електронного врядування. Також були обговорені чинники, що стримують Україну на цьому шляху.
Як повідомив пан Риженко, Державне агентство з питань електронного врядування було створено рішенням Уряду в червні 2014 р. як центральний орган виконавчої влади. Створення такого органу було обумовлено насамперед низькими темпами розвитку е-врядування в Україні, а також необхідністю інтеграції до європейської та світової демократичної спільноти.
"Проблеми, які належить вирішувати, накопичувалися роками і не можуть бути вирішені одразу, – зазначив голова Державного агентства. – Це – і величезна кількість різнорідних систем в органах влади, несумісних і не призначених для електронної взаємодії, і відсутність системи електронної ідентифікації, і зайва складність процедур надання публічних послуг, і багато іншого".
За допомогою слайду Олександр Риженко продемонстрував першочергові напрями роботи Агентства і ключові показники ефективності на 2015 р.
До першочергових напрямів належать:
- електронні послуги – доступні, прозорі, не корупційні адміністративні послуги, надані в електронній формі;
- електронна взаємодія – електронний обмін інформацією між обмінами влади;
- відкриті дані – структурування важливих для суспільства відкритих державних даних;
- електронна Україна-2010 – розробка, прийняття та реалізація державної цільової програми з конкретними довгостроковими й короткостроковими цілями.
Для досягнення більшості ключових показників ефективності – конкретних завдань і цілей, яких Агентство повинно досягнути до кінця 2015 р. – необхідно удосконалити нормативно-правову базу, у тому числі прийняти низку нових законодавчих актів. За словами пана Риженка, проекти деяких з них Агентство вже підготувало, інші – розробляє.
"Я презентував вам короткострокові цілі. Однак для вирішення комплексних проблем нам необхідно сформувати подальше бачення та стратегію реалізації державної політики у сфері електронного уряду," – наголосив доповідач. З цією метою Агентство розробляє загальну Зелену книгу з електронного врядування та чотири Білі книги за окремими напрямами: електронна взаємодія й інтероперабельність, електронні послуги, електронна ідентифікація та електронна демократія й відкриті дані.
Звертаючись до аудиторії пан Риженко сказав: "Запрошую вас до співпраці з Агентством. Як ви бачили, ми маємо конкретні цілі, за кожною з яких потрібно реалізовувати пілотні проекти й розробляти конкретні рішення".
Євген Килимник, представляючи Головний департамент з питань впровадження реформ Адміністрації Президента України, назвав його "бек-офісом реформ".
"Нас передусім цікавить рівень законів, оскільки Президент за своїми конституційними повноваженнями підписує закони або накладає вето," – сказав пан Килимник. Саме тому, за його словами, Адміністрація Президента співпрацює з розробниками законопроектів, зокрема з Державним агентством з питань електронного урядування, до того, як ці законопроекти будуть внесені до Верховної Ради. Таку співпрацю з Агентством він назвав плідною, зазначивши, що пріоритетними є законопроекти про відкриті дані та про звернення громадян.
Доповідач розповів, про роботу над концепцією електронних петицій до органів влади – демократичною, дерегульованою й децентралізованою. Згідно з цією концепцією, органи місцевого самоврядування матимуть можливість самі визначати порядок подання петицій, але будуть зобов'язані на них відповідати. При цьому Євген Килимник запросив репрезентовані присутніми організації надавати допомогу у впровадженні такого інструменту саме на місцевому рівні, де для цього бракує ресурсів.
Однією з проблем упровадження електронного врядування доповідач назвав визначення електронної ідентифікації за законом виключно через електронно-цифровий підпис. "Нам потрібно будувати рівні ідентифікації", – наголосив він.
Він також підкреслив важливість популяризації електронного врядування. Навіть в Адміністрації Президента впровадження електронного документообігу вимагало "страшенних зусиль" – поміняти мислення колег, переконати їх, що такий крок є потрібним і принесе результати. Суттєву роль у популяризації, на думку пана Килимника, могло би відіграти громадянське суспільство.
Наприкінці засідання директор Програми USAID "РАДА" Едуард Рахімкулов ознайомив присутніх із завданнями програми у сфері електронного врядування:
- забезпечення інструментами електронного врядування народних депутатів у п'яти вибраних модельних виборчих округах: звітування перед виборцями, доступ виборців до депутата, співпраця з місцевими органами тощо;
- створення геоінформаційної системи проблем округу;
- створення бази даних неурядових експертних організацій для використання комітетами Верховної Ради;
- створення електронної платформи законодавчих петицій;
- створення веб-порталу, за допомогою якого буд-який громадянин зможе отримати повну інформацію про роботу, що стосується трьох основних функцій народного депутата: законодавча, представницька та контрольна;
- створення системи публічного коментування проектного законодавства.
Пан Рахімкулов також повідомив, що наприкінці лютого або на початку березня Програма "РАДА" планує провести конференцію експертів для обговорення "технічного завдання" на створення зазначених інструментів.
У заході взяли участь 32 учасники – представники USAID, Представництва ЄС в Україні, Фонду Східна Європа, ряду проектів міжнародної технічної допомоги, посольств, організацій громадянського суспільства та компаній.
Засідання було організоване й проведене Програмою "РАДА" у Київській школі економіки.