Перелік рекомендацій до конференції «Роль Парламенту, Глави держави, Уряду та громадськості у підвищенні якості законодавчого процесу»

12.12.2017

Підвищення якості законодавчого процесу є нагальною вимогою сьогодення з огляду на необхідність проведення в державі низки гостроактуальних правових реформ у різних сферах суспільного життя, що вимагає оптимальної організації саме законодавчої процедури.

Проблема неякісного законодавства зумовлена такими факторами:

  • відсутність стратегічного бачення формування та реалізації державної політики;
  • законодавчий спам (надмірна кількість законопроектів, поданих до ВР України, які суперечать чинному законодавству, є розбалансованими, не направлені на вирішення проблеми, що унеможливлює їх імплементацію);
  • низка роль Апарату ВР України в законодавчому процесі;
  • слабкий рівень залученості стейголдерів (заінтересованих сторін) до законодавчого процесу;
  • низький рівень дотримання конституційних та регламентних вимог у ході законодавчої діяльності парламенту;
  • вплив позаправових чинників на волевиявлення парламенту щодо тих чи інших законів, що прямо впливає на якість як цього процесу, так і ухвалюваних у результаті законів.

Внаслідок дії цих чинників закон перестає бути інструментом реалізації державної політики, оскільки не ставить перед собою завдання вирішення певної проблеми, що нівелює його практичну цінність.

Задля вирішення зазначених проблем Місією П. Кокса була запропонована «Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України», де надані рекомендації, затверджені Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2016 року.

З метою сприяння реалізації парламентської реформи у період з жовтня по листопад 2017 року Програма USAID РАДА провела 6 дискусій з питань реформування ВР України (Взаємодії законодавчої та виконавчої влади, проведення «години запитань до Уряду», проблеми процедури голосування, супровідних документів, парламентської служби, ролі політичних акторів у законодавчому процесі та підвищення якості законодавчого процесу), на яких були вироблені загальні рекомендації, з урахуванням позицій всіх стейкголдерів.

Пропоновані заходи для реформування українського парламенту

У законодавчій сфері:

  • забезпечити невідкладне приведення Регламенту Верховної Ради України у відповідність до Конституції України;
  • затвердити план законопроектних робіт ВР України, який буде кореспондуватися з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України;
  • Верховна Рада України має визначити урядові євроінтеграційні законопроекти як невідкладні (відповідно до статті 101 Регламенту), що дозволить зменшити «законодавчий спам»;
  • забезпечити внесення до Регламенту Верховної Ради України необхідних системних змін, спрямованих на зміцнення інституційних фільтрів з протидії неякісній законотворчості;
  • комплексно врегулювати на законодавчому рівні статус та види експертизи законопроектів;
  • офіційному внесенню до ВР України законопроекту має передувати подання «Білих Книг», які повинні інформувати про мету майбутнього законопроекту, питання, на вирішення спрямований нормативно-правовий акт та пропозиції щодо шляхів вирішення проблеми з прогнозуванням їх можливих наслідків;
  • якнайшвидше унормувати спеціальний правовий статус службовців Апарату Верховної Ради України, з урахуванням їх диференціації на державних службовців, працівників Апарату, які виконують функції з обслуговування, та працівників патронатних служб;
  • прийняти нове Положення про Апарат Верховної Ради України із раціональним визначенням його осучасненої структури та розподілом функціонального навантаження на окремі підрозділи Апарату;
  • підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про закони та законодавчу діяльність» з визнанням його невідкладним (у ньому, зокрема, передбачити уніфіковані вимоги щодо оформлення, структури законопроектів, способів викладення в них правових норм тощо);
  • у ході законодавчої діяльності повною мірою враховувати правові позиції Конституційного Суду України щодо законодавчої процедури, змісту законів тощо;

В організаційній сфері:

- постійно забезпечувати неухильне дотримання Верховною Радою України встановлених Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України процедур розгляду законопроектів усіма суб’єктами законодавчого процесу;

- уникати випадків спрощення законодавчої процедури (які можуть застосовуватися як виняток), особливо під час розгляду системотвірних та кодифікованих законодавчих актів;

- посилити взаємодію парламенту в законодавчому процесі з іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи та з громадськістю;

- зміцнення незалежного експертного впливу: фахівців з визначення та аналізу державної політики, визнаних науковців-юристів на здійснення законодавчої діяльності;

- забезпечити ухвалення й реалізацію комплексної Стратегії розбудови кадрового потенціалу Апарату Верховної Ради України;

- посилювати роль експертних підрозділів Апарату Верховної Ради України у протидії неякісній законотворчості, зміцнивши їх кадровий потенціал;

- забезпечити створення у найближчій перспективі центру законопроектних ініціатив при Верховній Раді України;

- забезпечити посилення фінансової спроможності Апарату Верховної Ради України;

- сприяти проведенню періодичного моніторингу стану реалізації Рекомендацій Місії П. Кокса щодо оптимізації законодавчого процесу.