Підсумки роботи восьмої сесії парламенту та прогнози на наступну сесію

Восьма сесія, як зазвичай всі весінньо-літні сесії, була практично в півтора рази довшою, ніж сьома сесія.

Протягом 8 сесії було прийнято більше рішень щодо підготованих до розгляду проектів законів у 1,86 рази, ніж за 7 сесію. Першочергово це пояснюється тим, що під час 8 сесії було розглянуто суттєво менше великих за обсягом, фундаментальних за змістом законів (насамперед кодексів).

Аналіз законопроектів, розглянутих в залі, показав, що негативна тенденція останніх сесій збереглася: кількість підтриманих законопроектів суттєво зменшилася (майже на 25%).

Протягом 8 сесії зменшилися відсоткові показники прийнятих законів (у порівнянні з показниками всього скликання):

- для законопроектів Президента України – на 37 %;

- для народних депутатів України – на 70 %;

- для Кабінету Міністрів України – на 59 %.

Зберігається також тенденція, що кількість прийнятих (в цілому) законопроектів фракцій, які були суб’єктами коаліції, майже збігається  з кількістю прийнятих законопроектів від самої коаліції (в розрахунку на одного народного депутата). Це руйнує усталений міф, що законопроекти фракцій, які в минулому були в коаліції, блокуються фракціями БПП та НФ.

Водночас законопроекти фракції Опозиційного блоку та груп «Відродження» та «Воля народу» (члени яких в минулому були орієнтовані на Партію регіонів) в більшості не були підтримані іншими фракціями.

З комітетів, які буди визначені головними при розгляді законопроектів, найвищі показники прийнятих проектів законів мають наступні:

  • комітет у закордонних справах ­­­ – 74%;
  • комітет з питань євроінтеграції – 33%;
  • комітет з питань культури та духовності – 34%;

Низькими були показники таких комітетів:

  • комітет з питань правової політики та правосуддя – 8 %;
  • комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України – 2,5%.

Протягом останніх 2 сесій проведення «години запитань до Уряду» наблизилося до вимог Регламенту. Проте, як і раніше, ігнорується важливість подання письмових запитів від фракцій.

По-друге, продовжується позарегламентна практика виступів представників уряду на початку «годин запитань» з інформацією про стан справ у відповідній галузі. Практично жодного разу депутати не ставили питання виступаючим міністрам. Проте, інформація про те, міністр якої галузі буде доповідати, не повідомляється заздалегідь. Це можливо робити після Погоджувальної Ради у понеділок.

Слід відзначити, що за останні декілька сесій дуже активною стала участь під час регламентних заходів Прем’єр-міністра. За 12 годин восьмої сесії Прем’єр-міністр давав відповіді 135 разів (62% від загальної кількості відповідей). В той час як інші члени уряду надали 83 відповідей (38% від загальної кількості).

Проте, якщо брати до уваги, що Прем’єр-міністр був відсутній на 2 «годинах запитань до Уряду», та то співвідношення є більш показовим:

  • 10 «годин запитань» (за участі Прем’єр-міністра);
  • 135 відповіді, надані Прем’єр-міністром;
  • 42 відповідей, наданих членами уряду.

Значним досягненням парламенту під час 8 сесії було прийняття Закону «Про Вищий антикорупційний суд», який був прийнятим у другому читанні близько до того варіанту, яким його подав  Президент (цей варіант законопроекту був узгодженим з міжнародними партнерами).

Головним завданням парламенту на 9 сесію, є прийняття Державного бюджету на 2019 рік. Подання проекту бюджету має відбутися під час першої декади роботи Верховної Ради. Вчасне виконання першого кроку бюджетної процедури першочергово залежить від того, як швидко будуть узгоджені умови чергового траншу МВФ. Однією з основних вимог Фонду є встановлення тарифів на газ для населення на рівні цього показника для підприємств. А це вимагає збільшення цієї ціни приблизно на 30–40%. Варто чекати, що попри насиченість дискусій, які викличе це питання, воно буде підтримано в залі парламенту. В іншому випадку це може закінчитися відставкою Уряду, однак наразі для цього не буде знайдено голосів.

Очікується, що на 9 сесії не буде прийнято в другому читанні і в цілому проект Виборчого кодексу, адже його ухвалення не є критичним для проведення виборів Президента, про які має бути оголошено не раніше 31 грудня. Тому народні депутати політичних сил, одні з яких зацікавлені в збереженні  мажоритарної складової змішаної виборчої системи, а інші – в запровадженні пропорційної системи з преференціями, вірогідно перенесуть розгляд цього питання на весінньо-літню сесію.

Принагідно повідомляємо, що інформація про заборону внесення змін у виборче законодавство за рік до проведення виборів, є міфом. Ця норма була виключена в 1994 році. 

До речі, останніми днями в суспільстві жваво обговорюється варіант перенесення виборів на літо наступного року. Адже в чинній Конституції наявна колізія. Частина п’ята статті 103 Конституції говорить про те, що вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України. Одночасно протяжність (термін) перебування президента на посаді вимірюється 5 роками. Адже при тому, що вірогідний варіант другого туру виборів, що дещо змінить терміни обрання Президента на 2 місяці. Проте формально предмет для обговорення є, хоча головою президентської фракції висловлювалася думка, що подання до КСУ з вимогою тлумачення цієї колізії навряд чи буде подано.

Можна було б очікувати, що відбудеться процедура попереднього схвалення Проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності)» № 6773. Проте Головний комітет у своєму висновку вказав, що до 5 жовтня парламентом має бути прийняте рішення стосовно певних застережень, висловлених Конституційним Судом у своєму висновку про конституційність цього законопроекту (відповідність його норм статтям 157, 158 Конституції). В разі, якщо після обговорення Верховною Радою будуть внесені зміни до первісного тексту законопроекту, це призведе до направлення цієї редакції до Конституційного Суду для отримання висновку щодо нової редакції змін. Навіть, якщо цього не буде зроблено, вірогідність, що законопроект буде попередньо схвалений на 9 сесії, доволі низька.

Дуже важливо, як буде сприйнята в парламенту оголошена ініціатива Президента щодо внесення ним до 4-го вересня проекту змін до Конституції, якими пропонується юридично оформити в Основному Законі прагнення України «приєднатися до Євросоюзу і вступити до НАТО». Якщо парламентом достатньо оперативно буде передано цей законопроект до Конституційного Суду для отримання відповідного висновку, і висновок буде надано суддями ще під час дев’ятої сесії, то вірогідно парламент проголосує за попереднє схвалення (іноді цю процедуру називають «другим читанням» такого типу законопроектів). Варто чекати, що такий перебіг подій  є цілком реальним, адже супротив пропозиції Глави держави можна чекати лише від фракції Опозиційного блоку та  близьких за поглядами депутатськими групами Відродження та Воля народу. Значущим у цьому плані можна вважати виголошену днями підтримку цієї ініціативи головною опоненткою діючого Президента – Юлією Тимошенко. 

І тоді цілком реальним є остаточне прийняття цих змін на «наступній  черговій»,  десятій весняно-літній сесії 2019 року. Таке рішення було би близьким за історичним значенням до тієї невеликої кількості епохальних голосувань минулих скликань парламенту.

Тенденція минулих сесій показує, що проблематично сподіватися на вирішення таких посадових питань як обрання нових членів ЦВК та суддів Конституційного Суду. Проте у зв’язку з тим, що це відбудється напередодні виборів, треба чекати, що ці рішення будуть прийняті задля підвищення симпатій електорату.

Матеріал підготований на основі висновків експертів Програми USAID РАДА