Колізія з відхиленням законопроекту № 5142

Володимир Крижанівський, старший консультант Програми USAID РАДА, народний депутат України 1-го скликання
Втр, 13/12/2016 - 09:45

Не можу не прокоментувати обговорення законопроекту № 5142 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів» . Відбулося дуже бурхливе обговорення цього питання,  мало не половину часу в обговоренні взяли представники фракції «Батьківщини», піддавши законопроект нищівній критиці – Одарченко, Сергій Соболєв, Євтушок . І навпаки дуже вагому підтримку цьому законопроекту, який є дуже важливим з точки зору  наповнення бюджету 2017 року, надали члени фракції Народного фронту, фракції бувшого прем’єр-міністра Яценюка. Були також виступи представників фракції БПП, але не провідних, а таких як Курячий, Олег Барна.

Пройшло голосування, в якому  фракція БПП дає всього лишень 75  із своїх 143можливих голосів, отже всього  52 відсотка. І це вже не в перший раз за цих три дні пропрезидентська фракція не дає потрібну кількість голосів для дуже важливих для прем’єра випадках. Симптоматично, що спікер попри усталену практику не повертається до голосування з цього питання, а пропонує проголосувати перехід до повторного першого читання. В результаті – 212 голосів, причому двічі. Навіть Батьківщина, яка зіграла чи не провідну роль, щоби завалити перше читання, дає 11 голосів. А фракція БПП спромоглася дати тільки 90 голосів за «за». Ви думаєте, що їх не було в залі? Ні,  для  законопроекту про допомогу вугільній галузі маємо вже 102 голоси, на 12 більше. Отже, практично стільки , скільки треба було, щоби перейти хоча б до повторного першого читання щодо законопроекту про повернення активів.  

Що може значити така дивна практика роботи провідної фракції коаліції? Чи може фракція зараз перетворилася  на поганий дискусійний клуб  і керівництво фракції втратило важелі впливу на членів фракції? Але тоді мав втрутитися Президент в цю справу. Але такого бажання з його сторони не відчувається.

Ну, і, звісно, питання – чому спікер повівся так у  цій ситуації, на чиєму боці  він зараз знаходиться?  

Після цього у таборі супротивників законопроекту розгорнулася обструкція можливим подальшим діям суб’єкта законодавчої ініціативи, який подав цей законопроект, а саме – Кабінету Міністрів.  Нардеп Скорик з Опоблоку називає його законопроектом про «спецконфіскацію». Таке визначення дуже заплутує ситуацію, адже законом про «спецконфіскацію» називали  і законопроект  №  4954 «про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської Комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації».  Той законопроект був ухвалений ще в лютому і підписаний Президентом 25.02.2016.

Зараз же мова йде про законопроект № 5142 «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів». Спробуємо більш детально ознайомитися з подробицями цього розгляду вже в ракурсі сприйняття ситуації, який викладено в поданому в додатку повідомленні про реакцію пана Скорика.

Цей законопроект, як ми вже казали,   розглядався в першому читанні на вечірньому засіданні 08.12.2016. Відповідно до норми пункту першого частини першої статті 114 Регламенту ВРУ головуючий у засіданні поставив питання про  прийняття законопроекту за основу, Воно отримало 175  голосів депутатів  з усіх присутніх на той час в залі народних обранців. Після чого, не повертаючись   до голосування за цю пропозицію,  як він це робив неодноразово в проблемних ситуаціях, головуючий тричі ставив питання про прийняття рішення згідно тепер вже норми пункту третього цієї ж частини статті 11 про повернення законопроекту на перше читання, але тепер уже повторне . Жодного разу воно не набрало потрібних 226 голосів (201, 212 та 212). Після чого головуючий оголосив, що законопроект відхилений.

До речі, і пан Скорик теж переконаний,  що таким чином законопроект можна визнати  відхиленим. При цьому він посилається на положення частини першої статті 107: «  Законопроект вважається відхиленим, якщо запропоновані рішення на його підтримку не отримали необхідної кількості голосів народних депутатів». Проте для першого читання є спеціальна норма щодо того, коли законопроект вважається відхиленим: «якщо жодне з рішень, зазначених у пунктах 1, 3, 4 частини першої цієї статті, не підтримано необхідною кількістю голосів народних депутатів». Ця норма закладена в частині третій тієї ж таки статті.

Але, як бачимо, головуючий у засіданні не ставив на голосування проект рішення, зазначеного у пункті четвертому. Навіть не будемо приводити формулювання цього рішення (ви можете ознайомитись із ним, проглянувши додатки до цього повідомлення), адже головним є той факт що голосування рішення зазначеного у цьому пункті не відбулося, і тому законопроект, попри оголошення його головуючим відхиленим  таким не є. Тому з цього міркування випливає, що або можна повернутися до розгляду питання при позитивному голосуванні залу за таке повернення, або,  дійсно можна повторно подати законопроект, навіть не міняючи тексту, або зробити певні зміни до тексту і подати його на реєстрацію в такому вигляді.   

Отже, помилка головуючого не закриває шлях до розгляду законопроекту згідно якоїсь зазначеної процедури ще на цій сесії, а намагання команди Опоблоку загальмувати просування цієї ініціативи не є непереборними.

Додатки

В Україні набув чинності закон про вдосконалення процедури арешту майна і спецконфіскації 

Николай Скорик: Повторное внесение в Раду отклоненного закона о спецконфискации нарушает Конституцию и закон о Регламенте (10 Декабря 2016)

Витяги із Регламенту Верховної Ради України