Щодо з-ту 3711 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування"

Володимир Крижанівський, старший консультант Програми USAID РАДА, народний депутат України 1-го скликання
Втр, 23/06/2020 - 15:00

          З-том  № 3711 передбачаються зміни до законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду правосуддя", а також до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування". Їхня мета - привести положення цих законів  у відповідність із рішеннями Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020. Цим з-том також  пропонується удосконалити  процедури формування та діяльності органів суддівського врядування.

Слідуючи приписам цих Рішень Суду:

  1. Передбачається , що судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював до цього правосуддя. Проте водночас ці судді підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування.  Виявлення за результатами зазначеного оцінювання невідповідності такого судді займаній посаді за доволі невизначеними критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова такого судді від зазначеного оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. При цьому сама процедура та її критерії регламентовані в з-ті доволі побіжно.
  2. Кількість суддів Верховного Суду не визначається цим законом. Пропонується, щоб у відповідності до статті 125 Конституції Верховний Суд утворювався, реорганізовувався і ліквідовувався законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Проте, вочевидь, це не означає, що з-т буде прийнятий парламентом в тому саме вигляді, в якому його подав Президент, що було би звуженням повноважень Верховної Ради в частині прийняття законів.
  3. Повністю вилучається стаття 28-1, якою встановлювалася процедура організації та повноваження Комісії з питань доброчесності та етики. Варто було би привести в граничну відповідність положення  цієї статті  до вимог, висловлених у Рішенні Великої палати КСУ № 4-р/2020 щодо повноважень цього дорадчого органу. Адже детальний аналіз свідчить, що її повноваження, виписані в статті 28-1 Закону «Про Вищу раду правосуддя», жодним чином не тільки не поглинають повноважень самої Вищої ради правосуддя, а носять виключно рекомендаційний характер. Прийняття ж самих рішень було за нормами цього зміненого Закону  виключною прерогативою самого конституційного органу, яким є Вища рада правосуддя. До речі, нещодавно Парламент своєю постановою  унормував організацію в своєму апараті (який  також є, відповідно до пункту 35 частини першої статті 85 Основного Закону, конституційним органом,) відділу, який буде займатися питаннями запобігання  корупції в самому парламентському  апараті.  Треба сказати, що це суттєво зменшує можливості дієвої реформи судової системи, на яку так чекає суспільство.
  4. Було би органічно, якби пропонування  трьох осіб до складу конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа міжнародних експертів здійснювалося би Громадською радою  міжнародних експертів, утвореною відповідно до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд". А в разі незатвердження Вищою Радою правосуддя когось із запропонованих кандидатур заміну пропонувала би знов таки ця рада.
  5. Обмеження службової винагороди стосувалося не всіх суддів, а лише тих 200 суддів, які є суддями Верховного Суду України. Пропонувалося зменшити  обсяги місячної винагороди з 75 до 55 прожиткових мінімумів, що склало би на 1 липня 2020 року 152025 грн. проти 111485 грн за прийнятим законом і 60810 грн. для суддів місцевих судів.

 

В цілому ж тяжко заперечувати запропоновані зміни, які, як вже було сказано, пов’язані з необхідністю враховувати Рішення Конституційного Суду.