Матеріали Європейського інформаційно-дослідницького центру

Врегулювання питань з володіння та розпорядження земельними ділянками в країнах Європи та США

Дискусії щодо доцільності зняття мораторію на продаж землі в Україні актуалізували питання врегулювання питань з володіння та розпорядження земельними ділянками. Основною метою існування ринку землі в провідних країнах світу є формування сильного середнього класу фермерів, які формують значну частину економіки держави. Відтак, встановлення певних обмежень з метою захисту вітчизняного фермера є практикою більшості розглянутих країн. 

Законодавче регулювання віднесення інформації до державної таємниці (Німеччина, Франція, Італія)

У ФРН питання доступу до інформації та державної таємниці регулюється Законом про регулювання доступу до федеральної інформації (Gesetz zur Regelung des Zugangs zu Informationen des Bundes), Законом про захист даних (Bundesdatenschutzgesetz) та Генеральною адміністративною інструкцією Міністерства внутрішніх справ про фізичний та організаційний захист засекречених матеріалів (Allgemeine Verwaltungsvorschrift zum materiellen und organisatorischen Schutz von Verschlusssachen). 

Використання державної мови в органах державної влади

У країнах, де лише одна мова має статус державної, цей статус здебільшого регулюється відповідними законами про мову. Ці закони зобов’язують всі органи державного управління, установи та організації, які беруть участь у публічному житті, не лише використовувати, а й захищати державну мову. Вивчаючи досвід ведення засідань парламентів, урядів, органів місцевого самоврядування, судових органів влади, дійшли висновку, що закони про мову, в рідкісніших випадках Конституції є базовими та універсальними щодо її використання.

Державна політика у сфері національного брендингу

Бренд держави — це сукупність емоційних і раціональних уявлень, що впливають на формування певного образу про країну. Якщо порівнювати бренд з іміджем, то перше поняття є більш стійким. Імідж держави — це змінна складова бренду, яка означає образ, на який намагаються впливати з метою зміни. 

Державна політика у сфері національного брендингу

Бренд держави — це сукупність емоційних і раціональних уявлень, що впливають на формування певного образу про країну. Якщо порівнювати бренд з іміджем, то перше поняття є більш стійким. Імідж держави — це змінна складова бренду, яка означає образ, на який намагаються впливати з метою зміни. 

Середньострокове бюджетне планування (міжнародний досвід)

Бюджетне планування на середньострокову перспективу вже багато років успішно застосовується в більшості розвинених країн світу. Середньостроковий бюджетний план сприяє досягненню вищого рівня стабільності і передбачуваності економічної ситуації в країні.

Міжнародний досвід законодавчого регулювання діяльності секретаріатів депутатських фракцій

Розглянувши досвід законодавчого регулювання діяльності секретаріатів депутатських фракцій/груп/клубів ряду країн Європейського Союзу можна зробити висновок, що в основному працівники секретаріатів працюють на основі трудового договору та не мають статусу державних службовців. За винятком Литви та Болгарії.

Регулювання статусу міських агломерацій в Японії та Республіці Корея

В Республіці Корея політика урбанізації була вперше запроваджена у 1960-х рр. – в період галопуючої індустріалізації. Оскільки столичний регіон Сеул, як найбільша міська агломерація в державі, був домінуючим з точки зору розподілу населення та економічної активності, збалансований розвиток став однією з основних цілей національної політики. Найбільш важливим в даному контексті стало впровадження зони обмеження розвитку – так званої «зеленої зони». В період з 1971 по 1973рр. були створені «зелені зони» навколо 14 міст.

Домашній арешт як запобіжний захід. Застосування електронних засобів контролю (досвід зарубіжних країн)

Домашній арешт — запобіжний або карний захід, що призначається судом та полягає в обмеженнях, пов'язаних зі свободою пересування, а також у забороні спілкуватись із певними особами, говорити по телефону тощо. Домашній арешт передбачений, наприклад, у таких країнах як Латвія, Литва, Франція, Італія та ін.  

Пропорційна виборча система за відкритими загальнонаціональними партійними списками (Словаччина)

Пропорційна виборча система – це виборча система, при якій голосування за кандидатів проходить за партійними списками, а розподіл мандатів між партіями здійснюється пропорційно до кількості голосів, набраних кожною партією. Відкриті списки – форма партійних списків, відповідно до яких виборці мають право віддати свій голос за конкретного кандидата від партії. Пропорційна система із загальнонаціональним партійним списком – голосування відбувається у масштабі всієї країни в межах єдиного загальнонаціонального округу.

Сторінки