Протягом 2015-2016 років Лабораторія законодавчих ініціатив підтримувала кампанії адвокасі груп Реанімаційного пакету реформ, зокрема груп: "Пенсійна реформа", "Податкова реформа", "Реформа охорони здоров'я" та "Політика національної пам'яті".

В рамках підтримки було проведено низку тренінгів та консультацій з аналізу політики та надано сприяння у налагодженні комунікації з парламентом завдяки таким інструментам, як підготовка та презентація тіньових звітів і пропозицій до політики, а також обговорення ініціатив адвокасі груп у регіонах.

Керівні принципи мали на меті систематизувати та презентувати наявний досвід і планування та проведення адвокаційних кампаній. Запропонована публікація містить покрокові інструкції та стратегії для інститутів громадянського суспільства, як вибудовувати ефективну комунікацію із публічною владою.  

Реалізація політики рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків, завжди виступає індикатором етичності, прозорості, а також готовності до демократичних перетворень, і Верховна Рада України робить важливі кроки у цьому напрямку відповідно до вимог міжнародних стандартів та часу.

Верховна Рада України 8-го скликання відрізняється від попередніх скликань не тільки найбільшою кількістю жінок серед парламентарів за весь час існування Парламенту, але й активним просуванням «ґендерних інтересів» в сфері розбудови державної політики. Недаремно ґендерна сенситивність Верховної Ради стоїть на порядку денному, як один з основних компонентів реформи Парламенту, відповідно до Рекомендацій Пета Кокса та Діалогів Жана Моне.

Ґендерно-сенситивний парламент можна визначити як парламент, який відповідає потребам та інтересам як чоловіків, так і жінок у його структурі, операціях, методах і у роботі загалом. Метою ґендерно-сенситивного парламенту є подолання перешкод на шляху жінок щодо повної участі у політиці, а також демонстрації позитивного прикладу та виокремлення моделі можливостей для суспільства в цілому.

В документі проаналізовано основні аспекти інтеграції ґендерного компоненту в діяльності Верховної Ради України. Дослідження містить пропозиції щодо запровадження обов’язкового проведення ґендерно-правової експертизи законопроектів Верховною Радою України; пропозиції щодо сексизму і дискримінації в поведінці парламентарів, відповідно до норм етики; пропозиції щодо покращення ситуації збалансованого представництва жінок і чоловіків у Верховній Раді України.

Посібник написаний для народних депутатів та їх помічників, працівників прес-служб та фахівців з комунікативної діяльності. В ньому описаний повний цикл створення медіа-заходу з детальним покроковим планом дій на кожному етапі події: від ідеї та коцепції до завершення, включно із посткомунікацією. Матеріалами для його написання став досвід проведення спільних заходів із народними депутатами, учасниками проекту “Модельний округ”, в рамках Програми USAID РАДА за підтримки та сприяння Верховної Ради України.

Аналіз зареєстрованих та ухвалених законів протягом 4-ї та 5-ї сесії 8 склика- ння свідчить, що за цей час було зареєстровано 1506 законопроектів, з яких було ухвалено в цілому 187 (12%). При цьому депутатами було зареєстровано 1224 законопроекти, а ухвалено 95 актів (8%). Тобто можна стверджувати, що майже через рік після ухвалення Постанови «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» (17-е березня 2016 року) ситуація не змінилася. Парламент залишається у полоні «законодавчого цунамі» депутатських ініціатив, а Президент залишаєть- ся найбільш ефективним суб’єктом законодавчої ініціативи (29 ухвалених з 30 зареєстрованих ініціатив). Урядова ж ефективність складає 25% (63 ухвалених з 252 зареєстрованих). При цьому 50% всіх ухвалених законопроектів є депутатськими. 

Громадянська мережа ОПОРА підготувала навчально-просвітницький модуль з п`яти лекцій “Парламент, вибори та технології. Практичний курс для студентів”. Крім того, результатом роботи експертів ОПОРИ над лекціями став виданий посібник для студентів. Метою цих лекцій та посібників є якісне та практичне інформування студентства про принципи виборів до Верховної Ради та виборчі системи, функції парламентарів та інструменти громадського моніторингу їхньої діяльності. Лекції за матеріалами посібників у навчальних закладах регіонів тривають впродовж жовтня та листопада.

У цьому посібнику мова піде про парламентський Регламент. Конкретніше – про сучасний Регламент парламенту нашої держави. Якими мотивами керувався автор, пропонуючи читачам саме цю тему для обговорення?

Аби пояснити такий вибір, зробимо кілька необхідних, на нашу думку, зауваг.

Парламентське право України протягом останніх років відзначається стрімкими темпами свого розвитку. Такий розвиток характеризується, з одного боку, істотним збільшенням обсягу нормативного матеріалу, що в цілому характерно для конституційного законодавства нашої держави. З іншого боку, він відзначається посиленням питомої ваги саме процесуальної складової такого масиву. У цьому сенсі важко переоцінити значення Регламенту Верховної Ради України як наріжного правового акта, що безпосередньо регулює парламентські процедури й має фундаментальне процесуально-правове значення для організації парламентської діяльності.

У збірці розглядається питання інституціоналізації коаліції та опозиції в українському парламенті, надаються відповідні рекомендації експертів щодо змісту нормативно-правових актів, якими визначено діяльність зазначених парламентських утворень.

Висвітлена у даній публікації інформація може бути використана народними депутатами, науковцями, політиками, студентами та представниками громадських організацій.

Матеріали, представлені у збірці, були підготовлені Програмою USAID РАДА, Лабораторією законодавчих ініціатив, Європейським інформаційно-дослідницьким центром. Також наводяться інші джерела, які не були оприлюднені раніше.