27 листопада Програма USAID РАДА провела у Верховній Раді України щомісячну зустріч проектів та програм технічної допомоги, що співпрацюють з Парламентом.

Втр, 27/11/2018 - 22:45

Метою даних зустрічей є налагодження діалогу представників донорських організацій, проектів міжнародної технічної допомоги з представниками українського парламенту щодо актуальних питань та викликів, які постають на шляху реформування системи органів державної влади в Україні.

На координаційній зустрічі Заступник директора Програми USAID РАДА Тетяна Бібік презентувала результати та продукти, які вдалося спільно розробити та впровадити за останні п’ять років.
Предметом обговорення було визначення пріоритетних сфер для співпраці програм технічної допомоги та парламенту у майбутньому, зокрема у питаннях підтримки впровадження стратегії е-парламенту до 2020 року.  

Як зазначила Заступник директора Програми USAID РАДА Тетяна Бібік, «незважаючи на не досить високий рівень довіри громадян до парламенту, зміни у ВР України відбуваються. І зміни ці дуже позитивні. Зокрема, ці зміни відбуваються і завдяки роботі Програми USAID РАДА, завдяки впливу і щоденній моніторинговій та експертній роботі громадських організацій та інших програм технічної допомоги».

«Парламент змінюється завдяки громадськості та програмам техдопомоги:  на момент старту роботи Програми USAID РАДА лише 28% парламентарів оцінювали роботу громадських організацій як ефективну. Зараз , через п’ять років, на сьогоднішній день, згідно з результатами опитування, проведеного КМІС серед депутатів 8 скликання, 68% вважають цю моніторингову роботу громадських організацій ефективною».

Під час зустрічі був презентований фільм-візитка програми, де відображені основні компоненти програми та результати, яких вдалося досягти.

Серед найбільш важливих досягнень програми важливо відмітити наступні:

  • результати флагманського проекту «Модельний округ», який впровадив новітні інструменти взаємодії та покращення комунікації між депутатами, виборцями та органами місцевої влади
  • покращення розуміння та виконання контрольної функції парламентом (через підвищення якості використання такогих інструментів як година запитань до уряду, звернень та запитів депутатів, підготовки альтернативних звітів з важливих для громадян питань, розроблені ЛЗІ в рамках Програми USAID РАДА. Створені та впроваджені програмою тренінгові модулі з аналізу державної політики, кампанії з адвокації – ці інструменти також сприяли посиленню контрольної функції).
  • Програма USAID РАДА також долучилася до розробки та впровадження двох важливих стратегій Верховної Ради: комунікаційної стратегії та стратегії Е-Парламенту до 2020 року

Окрім цього, Програма USAID РАДА передала методологію впровадження кількох важливих ініціатив Апарату ВРУ:  механізм організації всіх етапів Програми стажування молоді у парламенті та проведення інфоярмарків – платформ для співпраці ВР України та представників НУО.

Останнє соціологічне дослідження, проведене КМІС на замовлення Програми USAID РАДА, визначило пріоритетні сфери розвитку для парламенту, озвучені нардепами. Ці сфери відповідають нашим наступним завданням, зокрема покращення електронної взаємодії виборців та парламенту, залучення до законодавчого процесу через використання нових електронних інструментів.

У рамках нашої спільної з Апаратом ВР України роботи, Програма USAID РАДА багато уваги приділяє розвитку електронного парламенту.  Саме тому друга частина зустрічі була присвячена обговоренню стану та перспективам розвитку е-парламенту відповідно до затвердженої влітку 2018 року Стратегії.

Олексій Сидоренко, Голова управління комп’ютеризованих систем Апарату ВРУ, представив стан стратегії, яку було офіційно підписано в липні і до розробки якої долучився Фонд Східна Європа в рамках реалізації завдань Програми USAID РАДА.

Олексій Сидоренко у своїй доповіді зазначив наступне:

  • Стратегія розроблена на виконання рекомендацій Місії з оцінки потреб під головуванням П. Кокса з реформи Парламенту, вона передбачає цифровізацію всіх основних процесів, які відбуваються як в роботі Апарату, так і під час пленарного засідання, роботи парламентського комітету, роботи кожного депутата.
  • Бачення стратегії е-парламентаризму: засоби ІКТ мають сприяти всім співробітникам Апарату ВРУ, народним депутатам у здійсненні виробничих завдань задля того, щоб парламент ставав ще більш прозорим і ефективним у взаємодії з громадянами.
  • Серед основних здобутків, на яких базувалася розробка стратегії – багато зроблено Апаратом у співпраці з Програмою USAID РАДА. Зокрема, йдеться про систему е-петицій та порталу обговорення законопроектів. Зокрема, на сайті ВРУ 388 тис  авторизованих користувачів електронних ресурсів та інструментів, 2047 петицій створено, 7 набрали необхідну кількість голосів для розгляду парламентом, нещодавно одна з петиції була прийнята як постанова, а 1122, що не набрали потрібних 35 тис, проте набрали відповідну кількість голосів,  стали е-зверненнями, на які в установлений законодавством терміни надано відповіді
  • Близько 20 законопроектів з різних комітетів були оприлюднені на  порталі для обговорення, серед важливих функцій порталу: він автоматично генерує порівняльну таблицю. Такий портал є дуже інноваційний не тільки для України, але і для ЄС, як визнали працівники профільного комітету Європарламенту
  • Е-звернення та запити на публічну інформацію зараз можуть оброблятися автоматично апаратом через кабінет виборця, якщо звернення підписано ЕЦП.

Проте багато важливих завдань, які вимагають, як технічної експертизи, так і великого фінансування, ще стоять в рамках впровадження Стратегії. Олексій Сидоренко озвучив представникам донорських організацій основні напрямки, де потрібна методологічна, експертна та фінансова допомога.  Це і розробка прототипу нової системи РАДА, цифровізація роботи комітетів, проведення електронного пленарного засідання,  нарощування потенціалу вже створеної авторизованої системи для комітетів і розширювати функціонал для роботи депутатів.

На 2019 рік передбачена потреба у придбанні планшетів для депутатів 9 скликання та закупка системи онлайн зв’язку для комітетів, які потребують комунікації з профільними комітетами інших країн.

Керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Богдан Драп’ятий наголосив на важливості продовження ефективної співпраці у питаннях цифровізації всієї країни та продовження роботи з впровадження е-документообігу у законотворчому процесі, що неможливо зробити без змін у Регламенті.