Презентація аналітичного дослідження на тему «Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини»

Втр, 13/02/2018 - 14:45

9 лютого у Верховній Раді України відбувся прес-брифінг, присвячений презентації аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Русланом Сидоровичем, народним депутатом України, Головою підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Дослідження презентували:

  • Руслан Сидорович, народний депутат України;
  • Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

 

У документі запропоновані шляхи удосконалення національно-правового механізму реалізації рішень ЄСПЛ на основі проаналізованих норм міжнародного права у правовій системі України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», національної практика виконання зобов’язань за ЄСПЛ.

Руслан Сидорович, народний депутат України, наголосив:

«1997 року Україна приєдналася до Європейської цивілізаційної світоглядної спільноти, ратифікувавши Європейську конвенцію з прав людини. Що це таке для кожної людини? Це мала би бути гарантія дотримання фундаментальних прав людини, які закріплені не лише у Конституції, а й у Європейській конвенції з прав людини, яка є чинною для усіх країн-членів Ради Європи. Разом із тим, Україна так само визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини. І, на превеликий жаль, Україна впродовж багатьох років знаходиться в числі сумних лідерів по зверненню українських громадян до Європейського суду з прав людини. Але найбільш сумною історією в цьому є наступне: не виконуються не лише рішення національних судів, не виконуються рішення Європейського суду з прав людини. У зв’язку з цим є посилений моніторинг України щодо виконання цілого ряду рішень Європейського суду з прав людини. Однак, я дуже радий, що цими питаннями опікуються не лише політики й представники парламенту, а також і представники неурядових організацій. Зокрема, зараз зі мною знаходиться представник Лабораторії законодавчих ініціатив, який розкаже про громадянські ініціативи щодо забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини».

Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, автор дослідження, подякувавши пану Руслану за підтримку і співпрацю у популяризації документів аналізу політики, наголосив:

«Саме таким документом є Policy Paper (або пропозиції до політики) щодо Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини, який підготовлений Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується фондом Східна Європа. Такі документи з аналізу політики покликані підвищити якість законодавчого процесу і законодавчих актів, адже перш, ніж готувати проекти актів, необхідно детально дослідити проблему, її актуальний стан та результати попередньої політики, проаналізувати позиції заінтересованих сторін та передбачити впливи різних варіантів вирішення. В багатьох країнах світу будь-яким законодавчим актам передують саме такі документи і обговорюються самі такі документи, а не голі проекти рішень, завдяки чому досягається обрання найоптимальнішого варіанту політики. Власне саме про запровадження таких документів, або білих книг, йдеться у другій рекомендації Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленої оціночною місією Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса 2 роки тому.

За останні 3 роки в рамках Програми РАДА ми підготували низку таких документів, частина з яких лягли в основу законодавчих актів.

Що стосується конкретно цього документу, то, власне пан Руслан достатньо детально окреслив проблематику і мені по суті залишається лише додати кілька акцентів для розуміння надзвичайної важливості проблеми виконання рішень Європейського суду з прав людини. Так, станом на липень 2017 р. в Європейському суді з прав людини зареєстровано 19166 заяв проти України, що становить 20% заяв проти всіх 47 держав-членів Ради Європи. Друге місце після Туреччини за кількістю справ, які знаходяться на розгляді. При цьому, Україна посідає останнє (47-ме) місце в рейтингу держав-членів Ради Європи: за кількістю виграних державою справ (1243 виграні справи; на 1-му місці Швеція — 41946 справ).

Основною причиною збільшення кількості заяв залишається систематичне невиконання рішень національних судів, в яких боржником є держава чи державні підприємства, а також неврахування при прийнятті нових нормативних актів висновків та зауважень Суду, висловлених у відповідних рішеннях проти України, внаслідок чого існуюча комплексна проблема не вирішується по суті.

Яскравим прикладом цього є рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України», в якому Суд визначив невиконання рішень національних судів, як системну проблему в Україні. При цьому дану справу було об’єднано з іншими понад 12 тисячами заяв проти України. За приблизними оцінками сума виплати по цій справі становить 360 млн грн, що є значним навантаженням на бюджет України.

Тобто проблема не просто актуальна, а кричуще потребує термінового вжиття заходів.

З детальним аналізом проблеми виконання рішень та застосування міжнародних норм та принципів у національному судочинстві закликаємо ознайомитись в нашому документів, який можна знайти на сайті Лабораторії законодавчих ініціатив».