Програма USAID РАДА організувала круглий стіл про шляхи підвищення законодавчого процесу

Пон, 26/03/2018 - 12:00

23 березня Програма USAID РАДА провела парламентську дискусію на тему «Шляхи підвищення якості законодавчого процесу. Чи потрібен закон «Про закони і законодавчу діяльність?».

У дискусії взяли участь народні депутати, представники міжнародних організацій, Апарату та комітетів Верховної Ради, Кабінету Міністрів та експерти неурядових організацій.

Метою проведення заходу було визначення позицій ключових стейкголдерів щодо підвищення якості законодавчого процесу та з’ясування предмету регулювання закону про закони та законодавчу діяльність.

На початку заходу директор Програми USAID РАДА Ігор Когут зазначив про доцільність Закону про закони в контексті вироблення державної політики як ефективного засобу для покращення нормопроектувального, і, частково, законодавчого процесу, наслідком чого буде ухвалення якісних законів.

«Ми переконані, що необхідно говорити про реформу парламенту, зокрема підвищення статусу Апарату Верховної Ради. Але є велика необхідність вивести питання покращення законодавчого процесу і його реформування на рівень з іншими реформами, адже будь-яка реформа потребує законодавчого забезпечення, і якість рішень, котрі ухвалює парламент, має велике значення на те як ці закони будуть втілюватися». 

Денієл Раян, заступник директора офісу демократії та врядування USAID

Сьогоднішня дискусія є платформою для майбутньої розробки та імплементації заходів щодо покращення законодавчого процесу та якості українських законів. Ці заходи включають і policy-документи, такі як Зелені та Білі Книги. США за допомогою програми USAID РАДА співпрацюють тісно з проектами ЄС, в партнерстві з ВР України, офісом Голови Верховної Ради задля покращення якості законодавчого процесу.

Заступник керівника Головного управління Андрій Ришелюк акцентував увагу на тому, що в даному Законі мають бути врегульовані технічні вимоги до змісту, оформлення, обґрунтування закону, які в нинішніму Регламенті недостатньо врегульовані. Зокрема в цьому законі можна:

  • врегулювати правовий статус закону, його співвідношення з нормативно-правовими актами 
  • пост-законодавчий моніторинг.

Необхідно, щоб сам моніторинг якості закону проводився саме комітетами ВР України (наскільки дієвим є інструмент та чи виконав він своє завдання).

Сама процедура розгляду закону має регулюватися Регламентом. Цей Закон не буде комплексно регулювати все те, що стосується законотворчої процедури.

Народний депутат України Ігор Попов:

«Підготовка цього закону може дати розуміння і діалог, як далі працювати»

Також Ігор Попов акцентував увагу на необхідності подання Білих Книг до законопроекту, але зазначив, що першочергово це є відповідальністю Уряду. На Діалогах Жана Моне депутати висловили згоду щодо необхідності першочергової реалізації Рекомендації Дорожньої карти стосовно запровадження Білих Книг. На сьогодні Уряд обіцяв подати Білу Книгу, проте для реалізації урядових ініціатив йому треба знайти голоси в Парламенті по різним фракціям.

Старший проектний менеджер Офісу реформ Кабінету Міністрів України Іван Хілобок повідомив про необхідність формування якості в контексті державної політики та підвищувати якість системи стратегічних політичних документів.

«Нормативно-правові акти і закони зокрема – це лише інструменти реалізації державної політики. Поки не буде змінено підхід до самого формування державної політики, цей закон буде лише фрагментарною зміною, яке можливо покращить лише окремі елементи».

Керівник відділу Адвокації Реанімаційного Пакету Реформ Андрій Гевко наголосив на необхідності нових вимог до фінансово-економічного обґрунтування, що дасть смогу зменшити законодавчий спам. Також є потреба заборони помічникам реєструвати законопроекти. Це можна прописати в Проекті Закони «Про нормативно-правові акти».

Член правління Центру політико-правових реформ, експерт Олександр Банчук повідомив, що в даному законі необхідно:

  • Загальні правила вирішення колізій між нормами: як застосовувати на практиці в судах
  • Виписати квоти для подолання негативного висновку управлінь для підвищення ролі експертної позиції в законодавчому процесі .

Експерт наголосив саме на необхідності ухвалення Закону про Закони, а не про нормативно-правові акти, оскільки нормативно-правові акти мають різну правову силу. І саме дана ознака не дозволяє об’єднати це регулювання.

Народний депутат України Антон Геращенко акцентував увагу на необхідності виконання законів.

Також Геращенко додав, що зареєстрував законопроект № 3254, яким передбачено затвердити, що тільки окремими законами вносяться зміни до кримінального і кримінально-процесуального кодексів, а не перехідними положеннями.

Аркадій Нижник, перший заступник керівника Головного юридичного управління

«Уряду необхідно до своєї програми діяльності докладати відповідний перелік законопроектів для розгляду парламентом та планувати перелік законодавчих робіт. Це дозволило б знизити законодавчий спам. Перелік законопроектів має бути сформованим на основі коаліційної угоди.»

Тетяна Ющенко, експерт Українського інституту майбутнього, адвокат:

«Законодавчі ініціативи можна систематизувати за допомогою народних депутатів. Було б доцільним, якби у народних депутатів був аналітичний центр, де б ця інформація акумулювалася, і потім в системному вигляді ми мали нормальні поправки до законів. Тому що недопустимо, коли юрист має вичитувати перехідні положення, щоби прослідкувати шлях законопроекту. Коли законопроект суперечить пояснювальній записці до законопроекту, або не відповідає меті регулювання».

Володимир Крижанівський, старший консультант Програми РАДА:

«Має бути закон про нормативно-правові акти, яким має бути базовим законом, яким має бути встановлюватися базова настанова, якими мають бути закони, як вони мають створюватися і інше. Це має бути рамочний закон».

«Білі книги мають стати частиною частиною пояснювальної записки. Треба читати пояснювальну записку, і на основі цього вирішувати давати чи ні добро для розгляду цього законопроекту. В першу чергу це має бути перенесено в комітет, де працюють фахівці».

Заступник керівника секретаріату Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Юрій Молоканов акцентував увагу на тому, що уряд має фіксувати прогнозовані наслідки законопроекту.

Головний консультант Комітету з питань запобігання і протидії корупції Желих Наталія:

«Головне – якість закону. Це головніше – це впровадження і зворотній зв'язок. Те що ми маємо на виході, які наслідки має мати цей закон, і яку долю будуть мати люди, які потраплять під дію цього закону.

Однією з основних проблем є малопоінформованість громадян/суспільства».

Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський:

«З правової точки зору Закон – елемент системи права, з іншої  – інструмент вирішення конкретних проблем. Що є якістю закону?

Чи це є питання відповідного рівня техніко-юридичного проектування, чи це є питання відповідності відповідності нормативно-правових актів Конституції, чи це є дотримання принципу правової визначеності?

Основним критерієм ефективності закону мали би бути його ефективність на практиці, наскільки закон досягає поставленої мети і виконує відповідну певну функцію.»

12 грудня 2017 року Програма USAID РАДА провела парламентську конференцію, на якій були надані рекомендації щодо реформування законодавчого процесу, і впровадження парламентської реформи в цілому. Однією з пропозицій, які були презентовані в Аналітичній записці до конференції, було :

«підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про закони та законодавчу діяльність» з визнанням його невідкладним (у ньому, зокрема, передбачити уніфіковані вимоги щодо оформлення, структури законопроектів, способів викладення в них правових норм тощо)».

Рубрика: