Українська Конституція має бути поза підозрою — засідання IPTAC

Срд, 29/07/2015 - 20:00

Координаційна зустріч представників проектів міжнародної технічної допомоги (IPTAC) у середу розглянула перші результати процесу внесення змін до Конституції України.

Як зазвичай, організований Програмою USAID РАДА захід відвідали представники організацій-донорів, посольств і громадянського суспільства — разом понад 20 учасників.

Повідомлення зробили три доповідачі: Борис Безпалий, депутат Верховної Ради 3-го, 4-го й 5-го скликань, експерт USAID РАДА, Еліна Шишкіна, депутат Верховної Ради 6-го скликання, Програмний директор USAID РАДА, і Всеволод Речицький, правник, член Конституційної комісії та її робочої групи з прав людини.

Пан Беспалий проаналізував законопроект щодо депутатської та суддівської недоторканності. Значною мірою його доповідь спиралася на висновки, зроблені ним як автором в опублікованих на сайті Програми USAID РАДА "Мотивованих пропозиціях до проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)", реєстраційний № 1776".

Експерт звернув увагу на існування конфлікту інтересів як у депутатів, які мають голосувати за проект закону, що обмежить їхню недоторканість, так і суддів Конституційного Суду, які мають дати висновок щодо власного імунітету.

На його думку, депутати можуть не підтримати законопроект, виправдовуючи це воєнним чи надзвичайним станом або недоліками в тій його частині, яка стосується не них, а суддів — "це відома технологія зриву". Тому про питання недоторканості народних обранців слід було б підготувати окремий проект закону.

"Єдиний спосіб зняти конфлікт інтересів у депутатів — вводити закон в дію з наступного скликання", — запропонував пан Беспалий.

Борис Беспалий: "Початковий текст законопроекту є неякісним, і його прийняття навряд чи покращить Конституцію. Конституційна процедура його розгляду порушена, що є підставою у разі його прийняття для його скасування.
Треба повернутися до конституційної процедури розгляду законопроекту. Дружина Цезаря має бути поза підозрою, а українська Конституція — тим паче"

Пані Шишкіна висвітлила запропоновані зміни до Конституції в частині правосуддя. Головну увагу в доповіді вона приділила необхідності усунути можливості для політичного впливу на суддівський корпус.

На думку експерта, мета судової реформи має бути в тому, аби реально забезпечити кожному в Україні ефективний захист своїх прав у справедливому та неупередженому суді; забезпечити реальну незалежність і неупередженість самих суддів; убезпечити суддівський корпус від впливів політичних інституцій.

Еліна Шишкіна: "Чи бачимо ми досягнення цих завдань через запропоновані зміни до Конституції в частині правосуддя? На моє особисте переконання — ті пропозиції є лише напівкроками у тому напрямку, які, якщо їх розглядати у системному зв’язку, насправді не змінюють статус-кво. Простіше кажучи, від їх наявності у тілі основного закону — ні холодно, ні жарко. Тим не менш, є ряд окремих як переваг, так і недоліків, про які відгукнулась Венеційська комісія у своєму попередньому висновку"

Повний виступ пані Шишкіної опубліковано на нашому сайті.

Пан Речицький зосередився на питаннях прав людини, а саме запропонованих змінах до розділу ІІ Конституції "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина", який у змінах перейменовано на "Права людини". Він також розповів про роботу над проектом цих змін, зокрема про взаємодію у цій роботі з громадянським суспільством.

Як повідомив пан Речицький, на сайті Харківської правозахисної групи опублікований "Меморандум з приводу розробки законопроекту про внесення змін та доповнень до Розділу ІІ чинної Конституції України, підготовленого Робочою групою Конституційної Комісії станом на 15 липня 2015 року". Меморандум, поряд з аналізом діяльність групи, містить структурні та текстуальні зміни, запропоновані до Основного Закону.

Всеволод Речицький: "Мої особисті враження такі, що [голова робочої групи] Володимир Буткевич був максимально обережним у внесенні змін. Що, власне, він зробив? Він привів весь комплекс прав у чинній Конституції України у відповідність до європейських документів, насамперед у термінологічну відповідність. Тобто він використав мову міжнародного права.
Основні з цих документів такі: Європейська Конвенція з прав людини, Хартія засадничих прав Європейського Союзу, стратегічні рішення Європейського Суду з прав людини та інші."

За словами пана Речицького, члени робочої групи погодилися з ідеєю Миколи Козюбри: передбачити не декларативні соціально економічні права, а такі, що їх можна, хоча б мінімально, захистити в суді.

Правозахисник відмітив не надто високу явку членів групи — були такі, що жодного разу не прийшли на засідання, дехто приходив два-три рази. З іншого боку, на засіданнях було багато активістів громадянського сектору.

Іноді пропозиції активістів були цілком обґрунтованими й раціональними, іноді — досить наївними, а з точки зору юридичної техніки — практично всі були недосконалими.