Законопроект про держслужбу як "особистий Майдан" — засідання IPTAC

Срд, 30/09/2015 - 16:00

Координаційна зустріч представників проектів міжнародної технічної допомоги (IPTAC), присвячена проекту Закону "Про державну службу", була швидше дебатами, ніж просто обговоренням.

Проект закону захищали народний депутат Альона Шкрум, яка очолює робочу групу, що готувала законопроект, і Денис Бродський, експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР) і колишній керівник Національного агентства з питань державної служби. Їм опонував Олександр Данилюк, представник Президента України в Кабінеті Міністрів.

Директор Програми USAID РАДА Андрій Шевченко, який модерував зустріч, назвав ухвалення цього закону "одним з пріоритетів для РПР, який делегував найкращих, блискучих експертів до робочої групи". Один з них — Бродський — навіть назвав законопроект своїм "особистим Майданом".

Шкрум стисло описала основні новели законопроекту, підкресливши, що робоча група під час його підготовки керувалася Коаліційною угодою та досвідом європейських країн, які пройшли реформу держслужби і стикалися з проблемами схожими до українських. За її словами, ухваленням цього законопроекту буде виконано цілий ряд вимог Коаліційної угоди, наприклад деполітизація та професіоналізація держслужби, розподіл політичних та адміністративних посад і посад державної служби тощо.

Основні розбіжності між сторонами у підходах до законопроекту, як було зрозуміло з диспуту, полягають у рівні дискреції, наданому міністру в кадрових питаннях та оплаті праці службовців. Як визнав Данилюк, від віддає перевагу бізнесовому підходу широких повноважень для міністрів. Натомість Шкрум і Бродський вважали, що закон у цих питаннях має встановити більш суворі правила для всіх — за принципом "рівна оплата за рівну працю".

Альона Шкрум: "Ми стикнулися у вересні з нерозумінням головних положень цього законопроекту деякими міністрами, і в тому числі пан Арсеній Петрович [Яценюк, Прем'єр-міністр] заявив десь на початку вересня, що законопроект поганий. Мабуть, він забув, що він його й подав.
Я категорично не погоджуюся з тим, що міністр може сам визначати, скільки він платить людині за конкретну роботу. Ми або встановлюємо правила гри, які будуть працювати і які вже працювали в інших державах, або намагаємося щось підлаштувати під наш уряд, під нових міністрів, під наші реформи, і будемо дивитися, буде воно працювати чи ні"

Олександр Данилюк: "Якість державної служби падає. Для нас це найактуальніше питання — знайти зараз ту формулу яка дійсно буде дозволяти нам реформувати країну. Бо державна служба — це інструмент для впровадження реформ. І ми всі тут розуміємо, що без професійної державної служби ми нічого не досягнемо.
Для мене принципове питання — фінансування. Тому що, може, це 10 відсотків самого закону чи менше, але за своєю важливістю — 90 відсотків"

Денис Бродський: "Я не можу сьогодні назвати в експертному середовищі більш гучної теми, ніж прийняття закону про державну службу. Мабуть, це також відповідає очікуванням громадян, яким небайдуже, в якій країні вони будуть жити
Хочу наголосити на кількох важливих відмінностях цього законопроекту, яких не було в жодному законі про державну службу в Україні. Найголовніша відмінність — усі попередні закони були законами про привілеї державних службовців. Ранги, категорії — все це було потрібно лише для того, аби визначити, що отримає державний службовець за цей ранг чи категорію… — все що завгодно крім того, як вони мають служити громадянам"

Захід відвідали представники організацій-донорів, посольств і громадянського суспільства, а також народні депутати та посадовці органів виконавчої влади. Судячи із запитань і коментарів, аудиторія здебільшого ставилася сприятливо до законопроекту, дотримуючись думки, що ухвалення цього закону, навіть якщо він недосконалий, — краще, ніж залишити ситуацію з держслужбою такою, яка є зараз.

Проект Закону "Про державну службу" (№ 2490), ініційований Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, зареєстровано у Верховній Раді 30 березня 2015 р. Парламент розглянув його в першому читанні 23 квітня. Відтоді до законопроекту було запропоновано понад 1300 поправок, з яких 100 вже розглянуто профільним комітетом ВР, за словами Шкрум.